Папужинці милі, село моє рідне…                                           

1.     Простелилось село моє понад скелястою річкою,

           Простяглось між полями й гаями, зелених дібров.

           Гомінливо несе свої води в Дніпро Тікич стрічкою-

           Я милуюсь красою цією, знов і знов.

          Приспів: Папужинці милі, село моє рідне,

                          Тут добрії люди живуть.

                           Хай доля твоя не марніє, а квітне,

                          Ти радість моя й незабудь.

2.     На світанку співа соловейко і пахне тут травами,

Заквітчалось село, мов дівчина, в святковім вінку.

Лине пісня дзвінка над ланами, садами й отавами,

Із душі, від сердець лине пісня у далеч стрімку.

            Приспів: Папужинці милі, село моє рідне,

                            Тут добрії люди живуть.

                            Хай доля твоя не марніє, а квітне,

                           Ти радість моя й незабудь.

3.     Тут коріння моє, з діда-прадіда вся тут родинонька,

Для моєї душі ти завжди найсвятіший є храм.

Я люблю це село,  воно в світі для мене єдинеє.

Цю любов своїм дітям й онукам у дар передам.

        (слова В.Запорожця, музика М.Вовка.)