Історія

Уперше село Папужинці в історичних літописах згадується в 1628 р., коли на території Уманщини виникло 20 великих поселень. Історія села Папужинець  викликає чи не найперший інтерес у мешканців Тальнівщини. Це,в першу чергу, пояснюється тим, що серед північних сіл Тальнівщини(а якщо в історичних межах минулого- Уманщини) село Папужинці посідає чільне місце, і згадується в історичних джерелах, як одне з перших сіл нашого краю, що виникло в степовій зоні перелогових земель. На полях с. Папужинці збереглося 6 курганів. І ті речі, що виявлені при археологічних розвідках,-амфори, скребки, камяні сокири та молотки з просверлинами стверджують думку про те, що поля навколо с. Папужинець були заселені ще в так званий період нового камяного віку- неоліту та періоду трипільської культури.

За однією з легенд назва села походить від словосполучення "Папу  женці", де "Папа" - це хліб...

В 1920 р. в селі відбувається оновлення однокласної церковнопарафіяльної школи в соціалістичну трудову школу. У 1923 р. зародилася комсомольська організація, у 1927 р. виникає два товариства спільного обробітку землі, в 1932 р. в селі виникла перша партійна організація.

Велика Вітчизняна війна забрала життя 168 односельців, 8 березня 1944 року гвардійська дивізія 20-го гвардійського стрілецького корпусу у взаємодії з 78-м стрілецьким корпусом звільнила село Папужинці від фашистської наруги.

В селі функціонувало 2 колгоспи - ім. Калініна та ім. Кагановича, а з 1951 р. вони злилися в один колгосп їм.Калініна. Більше 30 років господарство очолював Володимир Пилипович Крикливий.Усічні 1975 р. колгосп ім. Калініна об’єднався з колгоспом ім. Ленінського Комсомолу села Веселий Кут.
В серпні 1974 р. відкривається нова школа на 320 учнів, директором якої більше 20 років був Едуард Янович Шмідт.
У 1994 р. колгосп ім. Калініна був реорганізований у колективне сільськогосподарське підприємство «Папужинці», а у 2000 р. - в приватне підприємство «Папужинці».